Комісії Copart та IAAI у 2026: усі збори покупця і як порахувати реальну ціну лота

Найдорожча помилка новачка на Copart та IAAI виглядає нешкідливо: людина бачить лот за $6 000, рахує розмитнення й доставку від цієї суми — і дізнається реальну цифру вже після виграшу. Аукціонні збори додають до ставки ще 15–25%, і жоден із них не є сюрпризом: усі вони описані в тарифах платформ заздалегідь.

Нижче — повна анатомія того, з чого складається рахунок від аукціону, що саме змінює його розмір, і як дилеру рахувати максимальну ставку так, щоб маржа залишалася на місці.

Чому фінальна ціна лота завжди вища за ставку

Copart та IAAI заробляють не на самому автомобілі — його продає страхова компанія або попередній власник. Платформа заробляє на обслуговуванні угоди, тому її дохід оформлений як набір окремих зборів поверх ставки. Частина з них — відсоток від ціни, частина — фіксовані суми, які однакові й для лота за $500, і за $50 000.

Практичний наслідок: чим дешевший лот, тим більшу частку його ціни з'їдають комісії. На лоті за $700 фіксовані збори можуть скласти понад третину ставки. Саме тому «дешеві» лоти часто виявляються найменш прибутковими — і саме тому рахувати треба до торгів, а не після.

З чого складається аукціонна комісія

І Copart, і IAAI виставляють рахунок кількома окремими рядками. Назви трохи різняться, але логіка однакова.

Buyer Fee — основна комісія

Найбільший рядок у рахунку. Рахується як відсоток від виграшної ставки — орієнтовно 10% для легкових автомобілів — але з двома обмеженнями: мінімальною сумою (щоб дешевий лот не був для платформи збитковим) і максимальною стелею (щоб комісія на дорогому лоті не була захмарною). Для мотоциклів, важкої техніки та спецтранспорту застосовуються окремі відсотки й окремі стелі.

Саме тут ховається найбільша різниця між платформами й тарифами: одна й та сама ставка на Copart і на IAAI може дати помітно різну комісію.

Virtual Bid Fee — плата за онлайн-торги

Окремий збір за те, що ставка зроблена дистанційно, а не в залі. Це фіксована сума, яка зростає сходинками разом із ціною лота. Дрібниця на дорогому автомобілі — і помітна стаття витрат на бюджетному.

Gate Fee та Environmental Fee

Фіксовані збори майданчика за фізичну обробку лота: підготовку до видачі, навантаження, утилізаційні витрати. Не залежать від ціни автомобіля взагалі — тому в структурі витрат дешевого лота вони важать найбільше.

Title Handling Fee

Оформлення документа на автомобіль. Розмір залежить від того, який тайтл у лота і чи потрібне його перевипускання. Це найменш очевидний збір: він же й найчастіше стає причиною затримки — не тому, що дорогий, а тому, що документ їде окремо від машини. Тип тайтла можна подивитися заздалегідь у безкоштовній перевірці тайтла.

Що змінює розмір комісії

Одна ставка — різні рахунки. Ось повний перелік того, що впливає на суму:

• Платформа. Copart, IAAI, Copart Canada та IAAI Canada мають різні тарифні сітки. Канадські майданчики рахують у канадських доларах.
• Тариф покупця. Ліцензований дилер, публічний покупець і покупець через брокера платять по-різному. Різниця на одному лоті може сягати кількох сотень доларів.
• Спосіб оплати. Багато тарифних сіток передбачають нижчу комісію за гарантованої (secured) оплати й вищу — за звичайної.
• Клас транспорту. Легковий автомобіль, важка вантажівка та мототехніка мають окремі відсотки й окремі стелі.
• Тип тайтла. Clean і non-clean тайтли по-різному впливають на збір за оформлення документів.
• Майданчик. Локальні збори й податки відрізняються між штатами та провінціями.

Приклад: як розкладається лот за $6 000

Ілюстративний розрахунок для легкового автомобіля, ліцензований покупець, гарантована оплата. Цифри округлені й наведені для розуміння пропорцій, а не як тариф.

Тепер той самий розрахунок для лота за $900: фіксовані збори (virtual bid, gate, environmental, title) майже не зміняться, а buyer fee впреться в мінімальну суму. Разом — легко +30% до ставки. Це і є та арифметика, через яку дешеві лоти рідко дають очікувану маржу.

Аукціонні збори — це ще не повна вартість

Рахунок від аукціону закриває тільки перший етап. До України автомобіль приїде з таким шлейфом витрат:

1. 1Наземна доставка від майданчика до порту США.
2. 2Портові збори, консолідація, завантаження в контейнер.
3. 3Океанський фрахт до європейського порту.
4. 4Портове зберігання та обробка після прибуття.
5. 5Доставка до митного терміналу в Україні.
6. 6Митні платежі: мито 10% від митної вартості, акциз (базова ставка × об'єм двигуна ÷ 1000 × вік авто) і ПДВ 20% на суму вартості з митом і акцизом.
7. 7Сертифікація, оформлення, реєстрація.

Кожен із цих пунктів має власну варіативність, і саме на їх стику зникає маржа: збори порахували, розмитнення прикинули «як минулого разу», а зберігання в порту додало чотиризначну суму. Тому «повна вартість до дверей» має бути одним числом в одному місці, а не сумою чужих оцінок у різних чатах — детальний розбір кожного блоку в статті про повну вартість авто зі США.

П'ять помилок, які найчастіше з'їдають маржу

1. 1Рахувати від ставки, а не від повної вартості. Найпоширеніша й найдорожча.
2. 2Ігнорувати тариф покупця. Купівля через брокера з чужою ліцензією додає до кожного лота суму, яку легко не помітити в щоденному потоці.
3. 3Не перевіряти тайтл до ставки. Автомобіль із тайтлом, який не можна експортувати чи розмитнити, — це не дешевий лот, а заморожені гроші. Перевірка займає секунди: перевірка тайтла за номером лота або VIN.
4. 4Не закладати зберігання. Безкоштовний період на майданчику короткий, а затримка з оплатою чи документами перетворює його на щоденний лічильник.
5. 5Рахувати в Excel по пам'яті. Таблиця, яку востаннє оновлювали пів року тому, тихо працює зі старими тарифами — і помиляється на кожному лоті однаково.

Як рахувати правильно

Робочий порядок дій перед кожною ставкою займає менше хвилини:

1. 1Перевірити, що це за автомобіль — розшифрувати VIN і звірити комплектацію з описом лота.
2. 2Перевірити тайтл і можливість експорту — перевірка тайтла.
3. 3Порахувати аукціонні збори за номером лота — калькулятор комісій.
4. 4Додати логістику й митні платежі, щоб отримати повну вартість до дверей.
5. 5Відняти цільову маржу від очікуваної ціни продажу — і отримати максимальну раціональну ставку.

Останній крок і є суттю роботи дилера. Усе інше — арифметика, яку не має сенсу робити вручну на кожному лоті.